Вирішив періодично переглядати фото і відео архіви минулих дисятиліть і, звісно, багато чим хотів би поділитись із друзями. Бо, по-перше, історія вже, багато що змінилося в Харкові, в Україні, в світі. А по друге, враховуючи те що рашисти продовжують атаки моєї рідної України, і в голові та серці бурлять постійно важкі почуття... Розумію, треба ще щось додавати для стабільності нормального психічно-емоційного стану. Перегляд фото відео архіву, на мене гарно впливає, як я відчуваю. Поділіться вашими переживаннями з подібного в комментарях. Мені здається, що коли я передивляюсь хроніку Харкова мирних часів, то я проєктую це на майбутнє, з надією сподіваючись, що ще поживемо! Відео з минулого нашого життя публікую на каналі в новому плейлесті "Харків колись"
А фото буду публікувати у альбомі на фейсбуці.
Буду радий, якщо під світлинами поділитеся приємними спогадами.
Але, будь-ласка, не тре писати "О, я впізнав(-ла), це ж біля
військомату" чи "Це ж наша рідна школа номер..." . Буду видаляти.
- не потрібні ці наводки ворогу. Такі часи. Ностальгуємо обережно.
Хтось скаже, що Харків ожив і багато міст ожили вже і все таке... Друзі! то гоніво так казати! Коли щомісяця, а іноді щонеділі чи щодня прилітає ракета і гинуть і поранені люди... Гахає реально в кілометрах від мого будинку і моїх рідних... А ви кажете - та кінотеатр вже відкрився і купа магазинів... Біля школи мого сина дірка в асфальті і обстріли не . То я не згоден, що в Харкові (чи іншому місті) стало як було... Звісно постійно щось змінюється в житті і просторі. Місто живе і це супер. реально купа героїв! Але я про те, що життя не таке як було. Небезпека, купа закритих організацій, діти так і не можуть ходити до школі чи садочка... Комендантська година, нема освітлення вулиць вночі... Війна! Оце все негативно впливає на нас. А ворогу це і потрібно. Тому і тероризують наш Харків і інші міста.
І от я повертаюсь до думки, що треба знаходити кожному щось, що допомогає "триматись на плаву" під час війни. Мирного неба добрим людям! Пішов пориюсь в архіві...
На фото тихий піздній вечір в Харкові. Відеопроектор освітлює малюнок на фасад... Художники розмальовують стареньку будівлю. Пізніше її почали розбирати по цеглинах...
Немає коментарів:
Дописати коментар