Були часи, писав вірші...
Як біла хмара - тисячі зірок,
Над полем танець хороводять.
Піду вночі шукать ставок,
Вони мене назад приводять.
Дивилися на них батьки,
Легенди нам розповідали.
І дивувались їм діди,
І солов'ї пісні співали.
Орієнтиром був у морі
І чумаки по ньому йшли.
Ув'язнені шукали волі
І моряки по ньом пливли.
Як напливають небом хмари,
Себе не добре почуваю,
Бо я пастух зірок отари -
Звіздар. Душею відчуваю...
Володимир Кажанов. 16.02.05
Чарівна зіронька життя
Над обрієм вночі зійшла.
Моє чарівне відкриття,
Вона мене в полон взяла.
Я як дитина радий був,
Хоча мене відволікали,
Я все одно її почув -
Її уста співали!
Блиск сяйвом очі поглинав.
Моя струнка тополя!
Як довго я її шукав,
Звела ж нас мабуть доля.
Володимир Кажанов. 2006 р
Немає коментарів:
Дописати коментар